Сьогодні, 17 січня 2025 р., за ініціативи Представництва у Всеукраїнському молодіжному центрі відбулося пілотне обговорення “Крим і молодь: візії стійкості, цінності згуртованості”, покликане актуалізувати тему Криму та долучити молодь до процесу когнітивної деокупації — політики, спрямованої на подолання наслідків російської колоніальної політики та реінтеграцію мешканців звільнених територій у культурний і соціальний простір України.

На початку заходу керівник відділу інформаційного забезпечення Представництва Євген Бондаренко розповів про ключові ініціативи Представництва, спрямовані на підтримку молоді, просування інформаційної політики та збереження культурної ідентичності Криму. Він наголосив, що молодь відіграє важливу роль у формуванні нових підходів до розв’язання питань когнітивної деокупації, зокрема шляхом формування стійких цінностей, ідеології згуртованості та національної свідомості.

“За понад десятиліття окупації Криму інформаційний та культурний розрив став не лише викликом, а й тестом на нашу здатність зберігати єдність. Недостатня актуалізація питань історії, прав людини та російських репресій лише грає на руку пропаганді ворога. Тільки через діалог, усвідомлення спільної спадщини та активну реінтеграцію ми зможемо подолати наслідки колоніальної політики країни-окупантки, — підкреслив Євген Бондаренко.

У рамках обговорення та експерти Ради з питань когнітивної деокупації Криму Мартін-Олександр Кислий, Юлія Тищенко та Дмитро Теперик акцентували увагу на важливості історії Криму, практичних аспектах когнітивної деокупації та проєктуванні стійкого майбутнього півострова. Їхні виступи допомогли окреслити ключові напрями роботи з реінтеграції Криму.

Юлія Тищенко наголосила на першочерговому завданні у процесі когнітивної деокупації:

“Один з найважливіших аспектів нашої роботи з когнітивної деокупації є робота з наслідками окупації та війни, це й — відновлення довіри між жителями окупованих територій, українським суспільством, українською державою, разом із руйнування домінування  російського пропагандистського, імперського дискурсу щодо Криму”

Мартін-Олександр Кислий розкрив символічне значення Криму для національної ідентичності:

“Крим — це ключ до розуміння нашого минулого та формування майбутнього України. Це батьківщина корінних народів, які зберігали свою культуру й традиції протягом віків. Це земля, яка ніколи не була й не буде ‘ісконно рускою’, бо її історія, як і її дух, нерозривно пов’язані з українським народом, його боротьбою за свободу та справедливість”.

Дмитро Теперик додав про виклики і можливості, які формують майбутнє Криму:

“Майбутнє Криму — це завжди баланс між вантажем його багатошарового історичного минулого, поштовхом сьогодення, що вимагає справедливості та свободи, і тягою до ідей, які надихають на побудову мирного, інтегрованого суспільства. Бачення майбутнього може бути абсурдним, можливим чи правдоподібним, але саме наше прагнення до бажаного — до деокупації, реінтеграції та відродження кримської ідентичності в Україні — визначає, які з цих сценаріїв стануть реальністю”.

Учасники також активно долучилися до роботи в дискусійних групах, відповідаючи на ключові питання, які стосувалися майбутнього Криму та української єдності. Вони обговорювали, що для них означає національна єдність, які критерії вона має відповідати в Україні та чому це важливо. Молодь також міркувала над трьома основними ризиками, які можуть виникнути після звільнення Криму від російської окупації, а також над новими можливостями, які це відкриє для суспільства. Окремо учасники аналізували, що спільного і що різного є зараз у української молоді на окупованій та вільній від окупантів територій, зокрема, у контексті спільного та відмінного досвіду у майбутньому. 

Захід був організований Представництвом за підтримки Міністерства молоді та спорту України, Всеукраїнського молодіжного центру, медіаініціативи Crimea Daily, Cemaat, а також громадських організацій “Школа Медіапатріотів” та “Стійка Україна”.